Антикорупційні перегони: міжнародний контроль та прозорий конкурс

Антикорупційні перегони: міжнародний контроль та прозорий конкурс Фото:
Нема суду – нема грошей від МВФ

Створення антикорупційного суду – це вимога міжнародних партнерів та страшний сон представників української влади. І поки перші наполягають, інші – щосили опираються. Причому не лише президент, але й широке коло міністрів та депутатів.

Довгоочікувана реформа судової системи, зокрема, створення Верховного Суду (ВС), не додали оптимізму ані фахівцям-правникам, ані представникам громадянського суспільства, ані міжнародникам. У результаті відбору склад ВС не було оновлено кардинально. До роботи стали старі судді: Богдан Львів, фігурант кількох кримінальних справ, зокрема, про втручання в автоматизовану систему Вищого господарського суду; Ольга Ступак, щодо якої НАБУ веде досудове розслідування; Михайло Смокович, який захищав суддів, що позбавляли прав учасників Автомайдану; В’ячеслав Наставний і Сергій Слинько, що залишили за ґратами нинішнього генерального прокурора Юрія Луценка.

Але якщо процес створення Верховного Суду був далекий від багатьох громадян України, то передумови створення антикорупційного – більш ніж зрозумілі. Нема суду – нема грошей від МВФ. Тож очікується, що зацікавленість громадськості його створенням буде більшою.

Законодавча ініціатива президента

Позаминулого року президент Петро Порошенко пообіцяв сформувати Вищий антикорупційний суд (ВАС), а 2 червня 2016 року створення цього суду було закріплено у законі «Про судоустрій та статус суддів». Проте робота так і не почалась. Адже президент раптом взявся переконувати, що такий суд Україні не потрібний: він то говорив, що Україна – не Уганда, аби створювати окремий суд, то вирішив, що є доцільним мати антикорупційну палату, адже створення спеціалізованого суду суперечить Конституції України. Дійсно, її стаття 125 забороняє будь-які особливі суди, проте дозволяє створення вищих спеціалізованих. Тому головний закон країни не завадив утворити Вищий суд з питань інтелектуальної власності (його створення також було передбачено законом про судоустрій та статус суддів), а деяким політикам - активно просувати ідеї щодо створення військового суду.

І поки президентські прибічники вигадували приводи, аби відмовитися від створення антикорупційного суду, Венеційська комісія працювала над висновками з цього питання. І у жовтні 2017 року на 19 сторінках виклала свої застереження щодо антикорупційного суду в Україні. І всі лояльні, м’які плани президента луснули: ніякої палати, ключова роль у формуванні першого складу – представникам міжнародних організацій.

Відступати вже не було змоги, і 22 грудня, напередодні новорічних свят, Порошенко вніс документ №7440 у парламент. За кілька днів текст з’явився на сайті ВР. Щоправда, його розробник - Фонд інновацій та розвитку при головуванні громадянина Грузії Георгія Вашадзе – додав до документу декілька «запобіжників», які можна використати при створені антикорупційного суду і які суперечать висновкам Венеційської комісії.

Міжнародна складова

«Найголовніша дискусія буде про компетенції громадської ради міжнародних експертів», - днями сказав спікер парламенту Андрій Парубій.

Він мав на увазі, що у висновку Венеціанської комісії чітко сказано: міжнародні донори повинні мати вирішальний голос у доборі суддів до першого складу. Для цього їх або варто зробити частиною спеціально створеного органу для відбору суддів у співпраці з членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), або ж тимчасово допустити до роботи самої ВККС. Тобто, вони мають не лише контролювати процес відбору, а й працювати усередині та мати блокуючі повноваження.

Натомість президентський законопроект пропонує міжнародникам зіграти лише дорадчу роль. Тобто, як і у випадку згаданого вже конкурсу до ВС, надати громадськості чи то міжнародникам право формувати лише негативний висновок щодо кожного конкретного кандидата. Його ВККС зможе подолати - тотальною більшістю голосів, мінімум 11-ю з 16-ти. Як ця схема працювала, можна побачити на прикладі вже згаданого конкурсу до Верховного Суду. За підрахунками Громадської Ради доброчесності (ГРД), вето якої, власне, і долала ВККС, було знехтуване 60% їх негативних висновків. Причому часто майже одноголосно.

У випадку з антикорупційним судом роль ГРД, органу, який було утворено і який діє відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», практично нівелюється. Розробник законопроекту - громадянин Грузії Георгій Вашадзе - в одному з інтерв’ю намагався переконати, що громадські активісти та міжнародні експерти, за якими стоять конкретні організації, – різний рівень, тож у випадку антикорупційного суду усе працюватиме по-іншому...

Втім на необґрунтованість такого рішення вказують експерти МВФ. Тобто фактично пропонують наділяти ГРД повноваженнями при відборі суддів ВАС, передбаченими законом.

Ще одне спірне питання – хто мають бути ті сім експертів, які своїм рішенням блокуватимуть участь кандидатів у конкурсі. Президентський документ пропонує положення про те, що склад ради міжнародників затверджується ВККС «виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України».

Згідно з вимогами МВФ та Венеційської комісії, таке право повинно надаватись також міжнародним донорам, які надають Україні допомогу для антикорупційних програм. А це – значно ширше коло експертів.

До того ж, можна розглядати, приміром, варіант, коли міжнародники делегуватимуть у Раду громадян України – моральних авторитетів.

У межах компетенції

Юрисдикція ВАС – ще один принциповий момент. Розширення її значно знижує ефективність роботи майбутнього суду.

У висновках Венеціанської комісії чітко написано, що вона має відповідати юрисдикції Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це ж мова й у законі «Про судоустрій та статус суддів».

Законопроект Порошенка ж пропонує розглядати не усі справи НАБУ, але братися за справи інших правоохоронних органів, не пов’язані з корупцією високопосадовців. Тобто не розглядати злочини топ-посадовців, пов’язані з відмиванням грошей, поданням недостовірної інформації в електронних деклараціях та прийняттям нормативно-правових актів, що незаконно зменшують доходи бюджету, але брати ті, у яких йдеться про торгівлю зброєю та наркотиками, якщо до них залучені посадовці. А це – можливість для маніпуляцій.

Для прикладу: на статтю про незаконне збагачення «за необхідності» можна поглянути як на факт подання недостовірної інформації у деклараціях. А це вже інша історія й інший суд. Так топ-чиновники можуть уникнути покарання.

А судді хто?

Не останнє питання - хто з правників може подаватися на конкурс та хто реально захоче бути кандидатом.

Законопроект поки визначає, що посаду судді ВАС може посісти «громадянин України не молодший 35 років, який має значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією, володіє знаннями та практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією, практики Європейського суду з прав людини та відповідає одній із таких вимог».

«Людей, які би відповідали цим надто жорстким критеріям, знайти буде складно, - йдеться у висновках Громадської антикорупційної експертизи, автором якої є експерт Центру політико-правових реформ Олена Сорока. - Нечіткість вимог до кандидатів на посаду судді ВАС дозволить ВККС визначати на власний розсуд, чи відповідає «значний досвід» у міжнародних міжурядових організаціях чи установах того чи іншого кандидата цим вимогам, а також створюватиме можливості для зловживань при доборі кандидатів у судді ВАС».

"Кандидатам на посаду суддів ВАС достатньо мати бездоганну репутацію, високі професійні якості та спеціальні навички, необхідні для розгляду кримінальних справ, пов’язаних з корупцією", - вважає правник.

Важливо, аби на конкурс подалося ширше коло фахівців, з яких можна було б обрати кращих.

Невизначеною є нині й кількість суддів. А це означає, що початок роботи суду може відтерміновуватися до того часу, поки не буде обрано «зручних» кандидатів на посади.

Варто пояснити, що антикорупційний суд працюватиме у складі слідчих судів та судів першої та другої інстанції. За прогнозами, на початковому етапі можуть бути залучені 60-70 правників.

Прогнозовано, що на початку роботи ВАС буде багато справ. Якщо НАБУ вийде на одну людину, то, дуже ймовірно, вона виявиться лише ланкою великої схеми, яку можна зруйнувати. Потім, за рік-два, кількість проваджень зменшиться. Можна прогнозувати, що більшість перейдуть на стадію угод зі слідством. Тому що корупціонери не хочуть сидіти за гратами. Окрім того, має зменшитися і кількість випадків такої злочинної діяльності.

Роль ВККС

Але найголовнішим питанням у процесі створення антикорупційного суду залишається питання відбору суддів, наскільки цей процес буде прозорим. Очевидно, своїми рекомендаціями Венеційська комісія пропонувала ввести нагляд за діями Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вказавши, що міжнародники мають бути частиною команди по відбору суддів, а не лише спостерігачами.

Про що йдеться? Відомо, що саме ВККС вирішує, як проводити конкурси на посади суддів як перших інстанцій, так і вищих. Це вона встановлює етапи та кількість балів – максимальних та прохідних, які можна отримати на кожному з них. Для цього затверджує положення про кваліфікаційне оцінювання.

Приклад такої роботи - добір суддів до Верховного Суду.

Здатність кандидата посідати посаду визначалась за кількома критеріями: компетентність, професійна етика та доброчесність. Аби визначити компетентність, тобто рівень професійної підготовки, усі кандидати писали тести та практичне завдання. Перше випробування – прозоре та незалежне, на його результати вплив ВККС ніяким чином не розповсюджується. Результат другого – практичного (написання судового рішення) - більшою мірою залежить від настроїв членів ВККС, які його оцінювали. Але важливо інше – ані тестування, ані практичне завдання жодним чином не впливали на загальний результат конкурсу. Тому що за перше максимум можна було отримати 90 балів, а за друге – 120 балів з тисячі. Тобто майже 800 балів ВККС могла дати кожному з кандидатів за результатами співбесіди, оцінивши їх рівень за критерієм "професійна етика та доброчесність". Звісно, за зачиненими дверима і без особливих обґрунтувань.

У результаті таких дій деякі кандидати, які підтвердили свою компетентність, з початку рейтингів опускалися за непрохідну межу. ВККС свої дії їм не пояснювала.

Приміром, адвокат Максим Селиванов, учасник конкурсу до ВС, по його завершенню намагався з’ясувати, як так могло статися, що після співбесіди він опустився на кілька десятків позицій у рейтингу нижче. Причому правник вимагав не «відновити справедливість», а лише пояснень від ВККС. «Комісія використала свої дискреційні повноваження упереджено на користь певних осіб, чим спотворила результати конкурсу», - упевнений Селиванов, який порівняв стартові позиції та шляхи до крісла судді ВС свої та ще одного кандидата-науковця.

Приклад Селиванова показовий тому, що людина повірила у чесний конкурс, але у результаті не змогла отримати об’єктивні, на його думку, висновки – яких помилок він припустився, які сторони у нього слабкі. Тож виникає природне запитання: хто з кола правників захоче брати участь у конкурсі до антикорупційного суду?

Тож існують і об’єктивні сумніви щодо того, що подібна схема при відборі суддів до антикорупційного суду не може бути застосована знову. Тоді, насправді, дуже малоймовірною видається ефективність участі навіть міжнародних експертів.

Вихід – спуститися на сходинку нижче та допомогти ВККС не лише оцінювати кандидатів за критеріями "професійна етика та доброчесність", а й сформувати правила гри. У цьому випадку міжнародники могли б посприяти розробці методології оцінювання на підставі міжнародних стандартів, які можна закріпити відповідним нормативним актом у порядку відбору, і максимально обмежити суб’єктивний вплив ВККС.

Нині часто можна почути, що внесений президентом законопроект є рамковим. Тож варіант перший – внести до нього поправки, які відображатимуть рекомендації Венеціанської комісії. Другий – розглянути один з альтернативних законопроектів, яких у ВР є аж чотири.

Як працюватимуть депутати, стане відомо вже за кілька днів, адже спікер Андрій Парубій пообіцяв, що законопроект про антикорупційний суд буде першим в порядку денному наступного пленарного тижня.

А поки про наслідки дій України по затягуванню процесу створення антикорупційного суду говорять як в Україні, так і за її межами. Зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін кілька днів тому сказав:

«Україна повинна завершити виконання плану візової лібералізації з Європейським Союзом створенням антикорупційного суду, який має бути максимально ефективним і незалежним».

А у заяві за результатами роботи МВФ йдеться:

«Наразі важливо, щоб влада України забезпечила невідкладний розгляд, але відповідно до парламентських процедур, законопроекту про Антикорупційний суд».

Автор: Тетяна Катриченко

Останнi новини
Останнi новини
Минобразования утвердило порядок поступления в магистратуру по технологии ВНО
Минобразования утвердило порядок поступления в магистратуру по технологии ВНО
Прах Нестора Махно собираются перезахоронить в Украине
Прах Нестора Махно собираются перезахоронить в Украине
Парламент Турции одобрил проведение досрочных выборов
Парламент Турции одобрил проведение досрочных выборов
Боевики строят третью линию обороны – разведка
Боевики строят третью линию обороны – разведка
В Киеве произошел взрыв на спортивной площадке, открыто уголовное дело
В Киеве произошел взрыв на спортивной площадке, открыто уголовное дело
ООН: Население Украины может сократиться на треть до 2015 года
ООН: Население Украины может сократиться на треть до 2015 года
В России смерть украинцев в СИЗО Симферополя назвали суицидами
В России смерть украинцев в СИЗО Симферополя назвали суицидами
ОБСЕ: Боевики затопят "ядерную" шахту до конца апреля
ОБСЕ: Боевики затопят "ядерную" шахту до конца апреля
"Нафтогаз" повысил цену газа
"Нафтогаз" повысил цену газа
МИД: Венгрия выдала более 100 тысяч паспортов жителям Закарпатья
МИД: Венгрия выдала более 100 тысяч паспортов жителям Закарпатья
Чубаров: Закон о лишении гражданства крымчан нужно доработать
Чубаров: Закон о лишении гражданства крымчан нужно доработать
Протесты в Ереване вспыхнули с новой силой
Протесты в Ереване вспыхнули с новой силой
Боевики обстреляли из танка пункт пропуска в Гнутово
Боевики обстреляли из танка пункт пропуска в Гнутово
Ким Чен Ын объявил о прекращении ядерных испытаний
Ким Чен Ын объявил о прекращении ядерных испытаний
"Нафтогаз" готов снова встретиться в суде с "Газпромом"
"Нафтогаз" готов снова встретиться в суде с "Газпромом"
В ООН подсчитали число жертв на Донбассе среди гражданских
В ООН подсчитали число жертв на Донбассе среди гражданских