Небо на замку: чому лише 5% українців користуються літаками?

Небо на замку: чому лише 5% українців користуються літаками? Фото:
Ціна на квиток до Європи дорівнює середній зарплаті українця

Від початку безвізу з ЄС минуло майже дев’ять місяців. За перші півроку, за даними прикордонної служби України, ним скористалися 355 тисяч громадян, 128 тисяч з яких дісталися Європи літаками.

Таких людей могло бути більше, якби між Україною та ЄС було налагоджено дешеве авіасполучення. Нині середня ціна на квиток до Європи становить приблизно 250 євро. Ця сума дорівнює середній зарплаті українця за місяць.

Саме високі ціни на квитки є чи не головною причиною вибору українців на користь залізниці та автобусів для подорожей за кордон. За даними дослідження Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» на замовлення ГО «Європа без бар’єрів», лише 11% опитаних респондентів збираються подорожувати до країн ЄС авіатранспортом.

На питання щодо доступної вартості квитків на літак більшість респондентів сказали, що готові витрачати не більше 500 гривень на квиток в один кінець. Здавалось б, занадто малі гроші...

Бюджетний потенціал

Аби квиток для пасажирів міг коштувати 5-15 євро, на український ринок мають зайти потужні лоукост-компанії типу Ryanair.

Історія взаємовідносин цього ірландського перевізника, однієї з найбільших бюджетних компаній Європи, з Україною досить складна. Вона майже закінчилась, коли столичний аеропорт «Бориспіль» влітку 2017 року відмовився надавати перевізнику великі знижки, хоча Міністерство інфраструктури і пообіцяло їх. Зрештою Ryanair вирішив піти з України, незважаючи на те, що Львів готовий був надавати величезні преференції. У регіоні було створено навіть окремий фонд для компенсацій авіакомпанії дешевих авіаперельотів.

«Ryanair - це не просто бюджетний перевізник, це маяк для інших інвесторів, що у цій країні можна працювати. Рух до заходу лоукоста на наш ринок зупинити не вдалося, лише відтягнути», - упевнений міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Цього року Ryanair полетить в Україні», - обіцяє він та говорить про нову систему пільг у «Борисполі». Мова про те, що з 1 лютого в головному українському аеропорту діє програма з надання знижок. Вона має встановити однакові правила гри для всіх авіакомпаній, зокрема для лоукостерів.

Розширення присутності бюджетних перевізників – світова тенденція. Ще десять років тому вони давали не більше 5-10% ринку.

«Якщо тоді класичні авіакомпанії дивилися на них зверхньо, мовляв, це якась маршрутка, електричка, – нам не страшно, то тепер вони прокинулися, - говорить Омелян. - Нині у багатьох країнах Європи сектор бюджетних авіаперевезень сягає понад 50%. І такий людський вибір: для чого мені платити дорого, якщо лише треба дістатися з пункту А у пункт В максимально швидко і дешево? І ми би хотіли, аби ця модель спрацювала в Україні не поступово, а різко. І це зумовлено тим, що українці мало літають, бо мало заробляють і бояться літати. З одного боку, ми говоримо про імміграцію, а з іншого - про те, що понад 70% населення не виїжджають за межі області впродовж свого життя. І бюджетне авіасполучення – вихід для українця, який просто може полетіти на кілька днів до Європи: знайти гроші на квиток за 30 євро та підшукати місце у хостелі за 100 євро з харчуванням на дві доби».

На думку міністра, бюджетні перевезення важливі, бо вони залучатимуть до нас іноземних туристів. Він переконаний, що іноземець навряд чи полетить в незнайому країну, коли буде змушений платити 500 доларів чи навіть більше за авіаквиток.

У відомстві вже зроблені довгострокові прогнози.

«Ми вважаємо, що збільшення бюджетного авіаційного сегменту до 50% дозволить збільшити кількість пасажирів до 71 мільйона в 2030 році, - підрахували у міністерстві. - Нині це заледве 15 мільйонів. Це дасть 800 тисяч нових робочих місць. Саме тому ми боремося за флагманські бюджетні авіакомпанії, аби вони прийшли на український ринок, за українські компанії, які створюють ініціативу Sky Up».

Але залучення великих бюджетних компаній – це лише частина шляху до вільного неба над Україною.

45-мільйонна країна не може літати з двох аеропортів, які обладнані згідно сучасних вимог і мають добрі злітні смуги, – «Бориспіль» та «Львів». Дещо гірший, але функціональний аеропорт у Харкові. Окрім того, починається ремонт одеського летовища та тривають перемовини щодо аеропорту у Дніпрі. Все це – великі та коштовні проекти, завершити які без залучення потужних інвесторів буде складно.

«Наша мета - збільшити кількість українців, які користуються авіаційним транспортом, з 5% хоча б до 25%, - говорить Омелян. - Середня вартість квитка на автобус у популярному напряму до Європи - 100 євро. Думаємо, українці готові платити ці кошти і за квиток на літак, та при цьому не стояти у чергах на кордоні, не їхати понад добу в салоні».

«Тож нині ми перебороли опір ринку (у випадку з Ryanair), зараз вже немає такого, як у 2017 році, - продовжує він. - Зараз більше гальмує бюрократія – процес узгодження маршрутів. І тут сильно відчувається відсутність угоди про спільний авіаційний простір».

В очікуванні спільного простору

Спільний авіаційний простір (САП), про який згадує міністр, - це угода з ЄС про встановлення єдиних стандартів безпеки та лібералізації ринкових відносин. Така угода діє, зокрема, між Європейський Союзом та балканськими країнами, Норвегією, Ісландією, Ізраїлем, Грузією та Молдовою. Після підписання треті країни мали впровадити у своє національне законодавство норми ЄС у сфері управління повітряним транспортом.

Відсутність українського варіанту – не наша провина.

По-перше, є технічний, суто європейський момент: територіальна суперечка між Іспанією та Великобританією за аеропорт на території Гібралтару. Скелясті території, на яких зведено летовище, колись належали Іспанії, а згодом перейшли до Великобританії, де і було побудовано аеропорт. Відтоді в усіх договорах ЄС у галузі авіації про цю ситуацію треба згадувати окремо, аби не образити жодну з країн. А нині до цієї проблеми у ЄС додався ще й процес виходу Великобританії з ЄС.

По-друге – ставлення до України з боку міжнародних партнерів від 2007 року, коли розпочався процес домовленостей. Важливо зауважити, що текст угоди погоджено у 2013-му, з урахуванням особливостей нашого ринку – передусім, наявності авіагалузі.

Що дає САП - зона вільної торгівля для авіації? Про це можна говорити на прикладі Грузії та Молдови. Головні аспекти зазначають аналітики ГО «Європа без бар’єрів».

«Спочатку Молдова мала впровадити 86 норм ЄС, - говорить Ірина Сушко, виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів». - Імплементація досі не завершена. Але, незважаючи на це, вже зараз помітно, що конкуренція зросла, а ціни зменшилися. Наприклад, кількість напрямків у Молдові збільшилась з 19 у 2013 році до 42 у 2017 році, а за даними служби цивільної авіації Молдови, квиток на прямий переліт до Лондона, який у квітні 2010 року коштував 210 євро, у квітні 2017 можна було придбати за 45 євро. Це достатньо практична зміна».

Окрім того, і у Грузії, і у Молдові після підписання угоди помітно зріс пасажиропотік. Зокрема, у Молдові з 2013 по 2016 роки – на 80%, а у Грузії з 2010 по 2016 роки - втричі.

«Звісно, не можна говорити, що це лише завдяки САП, бо пасажиропотік через українські аеропорти зростає і без угоди – у 2017 році на 54% в порівнянні з 2015-м», - одразу ж робить ремарку Сушко.

Також САП – це і не гарантія приходу на ринок лоукостів. Зокрема, і у Грузії, і у Молдові вдалося залучити лише одного класичного лоукостера – Wizz Air. Ринок теж різко не переорієнтовується на ЄС, адже у цих країнах значна частка пасажиропотоку спрямована до Туреччини, Казахстану, Росії.

«Але ситуація в Україні відрізняється, - пояснює експерт. - З одного боку, провадження угоди про САП через ті політичні процеси, що ми бачимо, є тривалішим і складнішим. Україна не підтримує ту модель, яка була запроваджена у Грузії та Молдові. У нас є свої обставини, і ми хочемо, аби нас почули у ЄС. Зокрема, ми маємо свою авіабудівну галузь, розвинену мережу аеропортів, значну кількість національних авіакомпаній».

Наприклад, мова йде про те, що держави-члени ЄС мали б визнавати сертифікати.

«Тому переваги для України від підписання САП можуть бути значно помітнішими, ніж для Грузії чи Молдови», - резюмує виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів».

Експерти переконують, що необхідно змінити підхід держави до вирішення проблеми.

По-перше, потрібно оновити план відкритого неба - доопрацювати та подати на прийняття Кабміну новий план заходів з підготовки до запровадження САП. До того ж, ніхто не заважає Україні в односторонньому порядку застосовувати угоду про САП - розпочати імплементацію норм ЄС вже зараз, не чекаючи формального підписання угоди (в українське законодавство треба внести 64 директиви ЄС).

«Наразі у затвердженому Плані заходів з підготовки до запровадження САП заплановані лише окремі зміни до Повітряного кодексу України, а імплементація решти актів законодавства ЄС передбачена лише після того, як Угода набуде сили», - говорить Ірина Сушко.

По-друге, можна укладати окремі, двосторонні угоди між Україною та державами ЄС. Відомо, що вже є такі угоди між нами та Італією й Іспанією. Тривають перемовини з Німеччиною, Францією, Бельгією.

Експерти зазначають: потенціал у України є. Вже другий рік поспіль відбувається зростання кількості авіаційних перевезеньна 30%.

«Бо ми не даємо чиновникам у ручному режимі вирішувати, кому і як літати, віддали це на розсуд ринку. Кожна компанія, яка подає заяву на отримання маршрутів, отримає їх. Думаємо, що зростання буде продовжено цього і наступного року. Потім буде певна стабілізація. А далі все залежатиме від економічного добробуту громадян», - впевнений міністр інфраструктури.

Автор: Тетяна Катриченко

 

Теги: лоукост
456
Останнi новини
Останнi новини
Минобразования утвердило порядок поступления в магистратуру по технологии ВНО
Минобразования утвердило порядок поступления в магистратуру по технологии ВНО
Прах Нестора Махно собираются перезахоронить в Украине
Прах Нестора Махно собираются перезахоронить в Украине
Парламент Турции одобрил проведение досрочных выборов
Парламент Турции одобрил проведение досрочных выборов
Боевики строят третью линию обороны – разведка
Боевики строят третью линию обороны – разведка
В Киеве произошел взрыв на спортивной площадке, открыто уголовное дело
В Киеве произошел взрыв на спортивной площадке, открыто уголовное дело
ООН: Население Украины может сократиться на треть до 2015 года
ООН: Население Украины может сократиться на треть до 2015 года
В России смерть украинцев в СИЗО Симферополя назвали суицидами
В России смерть украинцев в СИЗО Симферополя назвали суицидами
ОБСЕ: Боевики затопят "ядерную" шахту до конца апреля
ОБСЕ: Боевики затопят "ядерную" шахту до конца апреля
"Нафтогаз" повысил цену газа
"Нафтогаз" повысил цену газа
МИД: Венгрия выдала более 100 тысяч паспортов жителям Закарпатья
МИД: Венгрия выдала более 100 тысяч паспортов жителям Закарпатья
Чубаров: Закон о лишении гражданства крымчан нужно доработать
Чубаров: Закон о лишении гражданства крымчан нужно доработать
Протесты в Ереване вспыхнули с новой силой
Протесты в Ереване вспыхнули с новой силой
Боевики обстреляли из танка пункт пропуска в Гнутово
Боевики обстреляли из танка пункт пропуска в Гнутово
Ким Чен Ын объявил о прекращении ядерных испытаний
Ким Чен Ын объявил о прекращении ядерных испытаний
"Нафтогаз" готов снова встретиться в суде с "Газпромом"
"Нафтогаз" готов снова встретиться в суде с "Газпромом"
В ООН подсчитали число жертв на Донбассе среди гражданских
В ООН подсчитали число жертв на Донбассе среди гражданских